СИТУАЦІЯ >>>>>

Під час сесії Канівської міської ради 28 травня 2026 року депутати ухвалили одразу декілька рішень, які суттєво змінюють освітню карту міста. Канівську ЗОШ №4 та ліцей "Гармонія" (колишня школа-інтернат) вирішили об'єднати і створити на їх основі єдиний академічний ліцей "Вектор успіху". Одночасно Канівська гімназія імені Івана Франка має змінити адресу та переїхати  до приміщення нинішньої міської школи №4.

На перший погляд усе ніби логічно. В Україні триває освітня реформа, громади мають створювати академічні ліцеї, а Канівська громада має пристосовуватися до нових вимог. Однак після ознайомлення з офіційними повідомленнями міської ради виникає відчуття, що найскладнішим у цій реформі є не саме реформування, а спроба зрозуміти, що саме відбувається.

Для пересічного жителя міста ця багатоходівка виглядає приблизно так: ліцей "Гармонія" (колишня школа-інтернат) приєднують до школи №4, школа №4 фактично переїжджає до будівлі ліцею "Гармонія", гімназія імені Івана Франка переїжджає до будівлі школи №4. На виході з цієї комбінації з'являється новий академічний ліцей із новою назвою. Якщо ви зрозуміли це з першого прочитання - ви або працівник відділу освіти, або депутат міської ради. Хоча не виключено, що серед депутатів, які голосували за ці рішення, знайдуться й такі, які самі не до кінця второпали, за що голосували.

Найбільше запитань викликає навіть не саме рішення, а спосіб його подання громаді. Із повідомлень міськради можна дізнатися, що рішення ухвалено, приміщення визначені, нову назву об'єднанню школи №4 і ліцею "Гармонія" придумано, економічне обґрунтування усім цим перетурбаціям ретельно виписано. Але знайти відповіді на прості запитання жителів громади значно складніше.

Що буде з педагогічними колективами двох об'єднаних закладів? Чи всі вчителі збережуть роботу? Якщо ні, то скільки людей можуть потрапити під скорочення? Які саме класи переїжджають? Які залишаються? Що буде із будівлями, у яких розташовувалась допіру гімназія імені Івана Франка? Як виглядатиме навчальний процес уже з 1 вересня? Як здійснюватиметься підвезення дітей? Чи враховували думку батьків, чи лише поставили їх перед фактом? Чи були серед батьків ті, хто виступав проти переїзду? Чи мали вони можливість висловити свою позицію?

На ці питання офіційні повідомлення міської ради відповідей не дають. Зате містять чимало аргументів про раціональне використання приміщень, економію коштів і переваги нового розташування. Усе це може бути правдою. Але громада має право знати не лише висновки чиновників, а й логіку, яка до цих висновків привела.

Формально міська рада має повне право ухвалювати рішення щодо комунальних закладів освіти. Для цього не потрібно проводити місцевий референдум чи загальноміське голосування. Але між правом ухвалити рішення і бажанням пояснити його людям існує суттєва різниця.

Враження, ніби у владних кабінетах досі керуються принципом: "Ми вже все вирішили, а громада якось розбереться". Якщо не розбереться - прочитає ще раз.

А якщо й після цього залишаться питання - значить, недостатньо уважно читала.

Особливо дивує те, що жодних помітних громадських обговорень масштабних змін в освіті більшість канівців не бачила. Це при тому, що йдеться не про косметичний ремонт класів чи заміну вікон. Фактично змінюється структура шкільної мережі міста, адреси навчальних закладів, маршрути дітей та умови роботи педагогів.

Припустимо, усі батьки були детально поінформовані про зміни. Можливо, педагогічні колективи одноголосно підтримують це рішення. Можливо, кожен крок реформи ретельно прорахований. Але проблема в тому, що громаді пропонують просто повірити на слово. А саме так і народжуються чутки, домисли та підозри.

Не тому, що хтось обов'язково щось приховує. А тому, що там, де бракує інформації, люди починають заповнювати порожнечу власними припущеннями.

А дати роз'яснення громаді зовсім не складно. Приміром, у попередньому номері "Дніпрової Зірки" директорка школи №4 в інтерв'ю детально роз'яснила суть пілотного проєкту, у якому бере участь навчальний заклад.

Якщо відділ освіти та міськрада переконані, що обрана модель є кращою для дітей, педагогів і громади, то варто було б не лише ухвалити рішення, а й провести його через публічне обговорення, зокрема, через засоби масової інформації, які є у нашій громаді. Пояснити кожен крок, відповісти на незручні запитання, показати розрахунки та перспективи. Натомість громада побачила кулуарне обговорення та стрімке ухвалення рішень - ніби хтось кудись дуже поспішає.

Школи можна об'єднати. Учнів можна перевести. Таблички на фасадах можна замінити за один день. Неможливо лише одне - будувати сучасну освіту за старим принципом: "Ми вирішили, а ви звикайте". Саме це сьогодні і викликає найбільше запитань.

Марія ГЛАМАЗДІНА

(А)